Нормативні документи
Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається із Закону України "Про освіту" (1060-12), Закону України ''Про дошкільну освіту'', інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові засади розробки змісту обов’язкової дошкільної освіти:
- Базовий компонент дошкільної освіти (ст. 22, 23 Закону України «Про дошкільну освіту» ),
- Державна базова програма (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту» ), Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Дитина” затверджена МОН України(Лист МОН України №1/11-11177від 08.12.2010 р)
- Навчально-методичні посібники (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту» ).
Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) - відповідно до ст.22, 23 Закону України “Про дошкільну освіту”
- є державним освітнім стандартом,
- визначає вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей перед вступом до школи – мінімальне освітнє ядро. Вимоги БКДО як освітнього стандарту реалізуються упродовж усього дошкільного віку через різні форми здобуття дошкільної освіти шляхом організації і змістового наповнення освітньої роботи за чинними програмами.
- має оновлюватися 1 раз на 10 років. Нова редакція БКДО підготовлена оновленим складом робочої групи, пройшла громадське обговорення через веб-сайт МОНмолодьспорт, доопрацьована відповідно до зауважень і пропозицій науковців НАПН України, фахівців Міністерства, ІІТЗО,викладачів і методистів ІППО, ВНЗ, працівників ДНЗ, схвалена комісією з дошкільної педагогіки і психології НМР з питань освіти МОНмолодьспорт (протокол №3 від 11.04.2012), підготовлена до розгляду колегією Міністерства 26.04.2012.
Перелік нормативно-правової документації щодо діяльності ДНЗ
(за матеріалами офіційного сайту Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України)
| |
ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
- ‘‘Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад’‘ від 12.03.2003 № 305;
- ‘‘Про затвердження положення про центр розвитку дитини’‘ від 5 жовтня 2009 № 1124;
НАКАЗИ
- ‘‘Про затвердження типового обліку обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах’‘ Наказ МОН від 11.09.2002 № 509;
ЛИСТИ
- ‘‘Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах’‘ від 17.08.2005р. № 1/9-431;
- ‘‘Термін перебування дітей, які досягли шестирічного віку, в дошкільних навчальних закладах’‘ від 19.05.2006р. № 1/9-349;
- ‘‘Про режим роботи дошкільних навчальних закладів’‘ від 24.01.2007р. № 1/9-36;
- ‘‘Про організацію обліку дітей дошкільного віку’‘ від 07.05.2007 № 1/9-263;
- ‘‘Про присвоєння педагогічних звань ‘‘вихователь-методист’‘ та ‘‘старший вихователь’‘ від 26.11.2007 № 1/9-706;
- ‘‘Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах’‘ від 21.06.2007р. № 1/9-394
- ‘‘Про проведення державної атестації у дошкільних навчальних закладах’‘ від 17.11.2007 № 1/9-711
- ‘‘Про проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності’‘ від 26.02.2008 № 1/9-101
- ‘‘Про використання приміщень дошкільних навчальних закладів’‘ від 23.05.2008 №1/9 - 335
- ‘‘Про прийом дітей до навчально-виховних комплексів ‘‘дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад’‘ від 17.12.2008 № 1/9-812
- ‘‘Про функціонування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу’‘ від 15.12.2008 № 1/9-904
- ‘‘Про доплату за перевищення планової наповнюваності груп’‘ від 26.11.2008 № 1/9-764 - ‘‘Про атестацію музичних керівників, інструкторів з фізкультури у дошкільних навчальних закладах’‘ від 16.03.2009 № 1/9-165;
- ‘‘Про організацію роботи дошкільного навчального закладу з сезонним перебуванням дітей’‘ від 26.11.2009 № 1/9-812
- ‘‘Про призначення завідувача дошкільного навчального закладу’‘ від 26.11.2009 № 1/9-810
- ‘‘Про проект Порядку розроблення та затвердження програм для дошкільних навчальних закладів’‘ від 19.02.10 року № 1/9-99
IНСТРУКТИВНО - МЕТОДИЧНІ ЛИСТИ
- ‘‘Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі’‘ Лист ІІТЗО від 26.07.2010р. №1.4/18-3082;
- ‘‘Планування роботи в дошкільних навчальних закладах’‘ від 03.07.2009 № 1/9-455
- ‘‘Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади’‘ від 04.10.2007 № 1/9-583
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
- ‘‘Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах’‘ від 17.03.2006 № 1/9-153;
- ‘‘Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку у дошкільних навчальних закладах’‘ від 18.07.2008 № 1/9-470;
- ‘‘Організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році’‘ від 10.06.2009 № 1/9-393;
- ‘‘Про здійснення соціально-педагогічного патронату’‘ від 17.12.2008 № 1/9-811
визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері.
Неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей означає бездію, у результаті якої обов’язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров’ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу и без нього.
Усі ми повинні створити світ, сприятливий для дітей, світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству, світ, який би дав змогу виховати здорове, щасливе, досконале покоління. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства.
• Невиконання або неналежне виконання обов'язків по вихованню неповнолітнього батьком або іншою особою, на яке покладені ці обов'язки, а рівно педагогом або іншим працівником освітнього, виховного, лікувального або іншої установи, зобов'язаної здійснювати нагляд за неповнолітнім, якщо це діяння сполучене з жорстоким поводженням з неповнолітнім, карається штрафом від 50 до 100 мінімальних розмірів оплати праці, або обмеженням свободи на строк до 2-х років з позбавленням має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
- пред'явлення позову про позбавлення батьківських прав (ст. 70 СК), обмеження в батьківських правах (ст. 73 СК), про відміну усиновлення дитини (ст. 142 СК);
організація, у разі потреби, контролю за умовами виховання, навчання, утриманню неповнолітніх дітей;
Таким чином, захист прав дитини в судовому порядку торкається випадків порушення його прав в сім'ї, якщо виникає суперечка про виховання дитини. А захист прав дитини, особливо того, хто втратив батьківське піклування, входить в сферу діяльності органу опіки і піклування. Тому пріоритетним і найпоширенішим способом захисту прав дитини є не судова, а адміністративно-правовий захист, здійснюваний органами опіки і піклування. Саме ці органи вповноважені державою на виконання захисних функцій, які здійснюються по різному, залежно від конкретної ситуації. Важливою передумовою захисту цими органами прав неповнолітнього є тісний контакт і взаємодія з прокуратурою, ВВС, Комісіями у справах неповнолітніх і іншими державними і суспільними організаціями. На жаль, основна частина законів, прийнятих до теперішнього часу, направлена на прописування ролі відомств і визначення меж їх діяльності. Це привело до посилення міжвідомчих бар'єрів і потенціювало боротьбу відомств за бюджетні кошти, тоді як механізм взаємодії відомств і їх відповідальності за невиконання покладених на них функцій по захисту прав дитини законодавчо не прописаний.
При цьому в прецедентах Європейського Суду особливо указується, що неповнолітні можуть самостійно або через представників ініціювати подачу скарги.